Уже завтра, 16 серпня, новим головним редактором газети "Нафтовик Борислава” може стати Микола Синейко.
Постать ця для бориславців маловідома. Він працює заступником головного редактора газети "Самбірські вісті”, є літератором-пенсіонером.
Що ж привело його до Борислава? Схоже, він став жертвою спецоперації Романа Соловчука, яку той проводить упродовж тривалого часу для власного спасіння.
"Тустань” уже писала про те, що на сесії Бориславської міської ради Роман Соловчук сказав, що працює головним редактором "Нафтовика Борислава” до 15 серпня, просить владу виплатити йому заборговану зарплату, а потім хотів би просто залишитися працювати в редакції. Депутати мовчки сприйняли заяву вірного "галанівця”, дехто зітхнув з полегшенням, що закінчується епоха одіозної постаті. Ми вже тоді висловили сумнів, що ця підленька істота самостійно не покине редакцію. Не той це чоловік! І як у воду дивилися!
Ближче до пам’ятної дати 15 серпня журналісти первинної організації на чолі з Ніною Чернишовою (бо є ще альтернативна, створена під Романа Соловчука) надіслали листа бориславському міському голові Романові Фірману, в якому підтримали кандидатуру Петра Магура на посаду головного редактора "Нафтовика Борислава”. Той не заперечував. Тепер стає відомим, що пан голова ніби дав можливість вибрати Романові Соловчуку собі правонаступника. Ніби мова йде про феодальні часи, а "Нафтовик Борислава” – приватна власність людини, що понад сорок років псує життя бориславцям.
Напередодні 15 серпня Роман Соловчук спровокував конфлікт з Петром Магуром у приміщенні редакції, доскіпуючись до того за дрібниці. Фактично ж мова йде про те, що левову частку роботи роблять саме Петро Магур й Ігор Юринець, отримуючи за це копійки. Їм не потрібен нагляд з боку Романа Соловчука, бо свою справу вони знають і без нього.
Але це стало приводом, аби Роман Соловчук у пожежному порядку знайшов "заміну” Петрові Магуру в особі Миколи Синейка. Подейкують, що той працюватиме в редакції лише місяць, а потім колектив знову "обере” головним редактором Романа Соловчука. Вже й кабінетик зробили Романові Івановичу на цей час. Якщо Микола Синейко не візьметься за голову й не зрозуміє, в яку аферу його втягнули, то вже завтра "трудовий колектив” в особі Соловчука, його дружини, доньки, головного бухгалтера "оберуть” Миколу Синейка головним редактором газети "Нафтовик Борислава”. Ігор Юринець не братиме участі в цій оборудці, бо твердо вирішив іти на пенсію й покинути редакцію. "Опозиціонерів” Ніну Чернишову та Петра Магура можуть і не запросити на збори, як це було вже не раз.
Подібне знущання над бориславською громадою з боку Романа Соловчука, яка вже триває не один рік, в даному випадку було би неможливим, якби головному редактору фактично не потурав міський голова Роман Фірман. Перший мало не в кожному номері пише хвалебні статті другому, вміщує його фотографії, а другий лише імітує процес зняття з роботи одіозної людини.
Доки депутати Бориславської міської ради на своїх засіданнях "зніматимуть” Романа Соловчука з посади? Невже подібні маневри й знущання не б’ють по їхньому самолюбству?
Бориславська громада мовчки спостерігає, як з міського бюджету тануть гроші завдяки невмілому керівництву Романа Соловчука. Вже на сьогодні борг редакції складає понад 400 тисяч гривень. Здається, жодне підприємство не має такого боргу.
Цікаво, чи є в Бориславі "Свобода”? Їхні побратими захищають честь і гідність українців по всій Україні, а вони не бачать того, що діється під носом. Чи роблять вигляд, що не бачать? Чи міг би в будь-якій цивілізованій країні працювати редактором чоловік, який паплюжив усе національне, у буквальному розумінні цього слова зламав долі багатьох щирих українців?
Є багато мирних форм і методів, як змусити Романа Соловчука піти з редакції "Нафтовика Борислава”. Чи хтось спеціально провокує конфлікт, аби сталось інакше?..
Анатолій ВЛАСЮК
Газета "Тустань"
Рубрика: | Новини Борислава | |
Додав: | Admin | |
Теги: |
А чи пам’ятаєте нашого галичанина Михайла Берка, депутата Верховної Ради, який при Горбачовській перебудові став першим секретарем Дрогобицького райкому партії? Ви ж були його підлеглим після закінчення ВеПеШа (вищої партійної школи). Але це не заважало Вам, типові невідомого походження, строчити на галицького комуніста доноси, бо самі хотіли бути першим секретарем. І довели Берка до інфаркту. Помер бідолаха... Тоді були Ваші доноси. А при незалежній Україні – Ваші пасквілі на порядних людей. Метод путінський, себто кагебістський.
Така Ваша Путініана. Брудна себто дорога. Але якщо платять, можна служити й дияволу.