Найбільші природні кристали

У мексиканській пустелі відкрилася казкова печера. Там, на глибині З00 м в горі Naica в пустелі Chihuahuan (Mexico), знаходяться найбільші з відомих на сьогоднішній день природні кристали.

Геологи називали це місце «Сікстинської капелою кристалів», натякаючи на її унікальність... Творцем цього шедевру виступає сама природа. Печера була випадково виявлена ​​зовсім недавно в 2000 р. два брата - шахтаря Санчез, які прокладали новий тунель.Вологість тут сягає 100%, температура 58 градусів, тому без спеціального спорядження безпечно перебувати лише 6-10 хвилин. Інакше можна отримати тепловий удар, викликати різкі скачки тиску. Печера Мечів була знайдена трохи пізніше, і, незважаючи на трохи менші розміри, вона так само захоплює і вражає своєю величчю. Величезні кристали сягають 15 м в довжину і 1,5 м в діаметрі. Важать такі велетні більше 55 тон.

Печера Naica з Чихуахуа, Мексика, це робоча шахта з видобутку свинцю, цинку і срібла, в якій були знайдені великі пустоти, які містять величезні кристали селеніту. Вона знаходиться в напівпустельних районах півночі Мексики, в 100 км на південний-схід від г.Чігуагуа на висоті 1385м на північному схилі.

Поверхня кристала обмежена площинами — гранями, лінії перетину яких є ребрами, а точки перетину ребер — вершинами. Кристал є обмежений гранями однієї або декількох простих форм (всього 47 простих форм). Проста форма — сукупність кристалографічно однакових граней. Форма реальних кристалів звичайно відрізняється від ідеальної форми (габітус (мінералогія)у). Габітус кристала змінюється в залежності від умов його зародження і росту. Це використовується для отримання кристалів заданого габітусу, а також для з'ясування умов генезису мінералів на основі їх кристаломорфічного аналізу.

Серед 31 точкових груп виділяють 7 сингоній кристалів: триклінну, моноклінну, ромбічну, тетрагональну, гексагональну, тригональну, кубічну.

Фізичні властивості кристалів визначаються їх складом, геометрією кристалічної структури і типом хімічного зв'язку в них. Основні властивості кристалів — однорідність, анізотропія і здатність до самоограновування. Зв'язок симетрії кристалів, симетрії їх фізичних властивостей і залежність останніх від симетрії зовнішніх впливів визначається принципами Кюрі і Неймана. Властивості кристалів описуються відповідними тензорами. На основі елементів симетрії можна передбачити наявність або відсутність тих або інших властивостей кристала. Багато їхніх властивостей (забарвлення, люмінесцентні властивості, міцність, пластичність та ін.) істотно залежать від типів і кількості дефектів.

За типом головного хімічного зв'язку виділяють йонні, ковалентні, молекулярні і металічні кристали.

Форма й чистота кристалу залежать від складу речовин, з яких вони утворюються (див. кристал високочистий), та умов кристалізації. Природні і синтетичні кристали застосовують в оптиці, різних галузях електроніки, радіотехніки, обчислювальної техніки, а також як надтверді абразивні матеріали і опорні елементи надточних приладів. Вивчає кристали кристалографія.

Кристал справжній (англ. real crystal) — природний кристал, форма якого залежить не тільки від внутрішньої будови, але і від зовнішніх умов росту.

Зональна будова — внутрішня будова кристалів, зумовлена чергуванням у них шарів різного складу, або різних властивостей. Залежить від зовнішньої форми кристалів та умов росту.