Не сміється Борислав - тихо плаче кров'ю…

"Прокидайся, народе, я помер за тебе,

За твою волю, за ідею і твою мету.

Я вірив, брате, що було так треба,

І що не згасне наш незламний дух."

Борислав цьогоріч не відзначав День Конституції. Звістка про загибель земляка скасувала святкові заходи. Місто в великій скорботі. Адже в понеділок, 30 червня, ми провели в останню путь бориславця, героя, патріота і гідного сина України - Артура Гулика.

Артур Гулик народився 17 липня 1983 року. Разом із своїми побратимами з перших днів він брав участь в буремних подіях під час Революції Гідності на Майдані в Києві. Попри поранення і необхідність операції, він відмовився від лікування і поповнив лави Національної гвардії України. А вже 26 червня загинув у бою під Слов’янськом.

Бориславці багатотисячною громадою зустрічати в неділю свого Героя. Колона із 150 машин в’їхала до Борислава. А попереду, в домовині, той, хто віддав своє життя за Україну.

Сльози слабких жінок та мужніх чоловіків виливались в важку картину зустрічі Борця. Живий коридор людей провів Артура до рідного дому, де близькі схилились від страшного горя. Далі відбувся парастас за упокій душі загиблого Артура Гулика. Проповідь мав декан бориславський, настоятель храму св. Анни УГКЦ, отець-доктор Роман Василів.

Поховання Героя, Гіганта духу, відбулось з всіма почестями траурної процесії. 18 священнослужителів правили обряд. Під час похорону слово мав канцлер Самбірсько-Дрогобицької Єпархії отець Тарас Герасимчук. Церковну відправу правив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький. Владика наголосив: «Разом із кращими синами українського народу він гідно відстоював даровані Богом фундаментальні цінності: людську свободу і права, соборність та незалежність Української Держави, гідне майбутнє для співвітчизників»

Серед присутніх були: перший заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Йосиф Ситник, міський голова Борислава Володимир Фірман, обласні депутати та депутати Бориславської міської ради, численні побратми Нацгвардії, голови сусідніх міст, Почесні громадяни міста та свідома бориславська громада, котра єдналась у спільній молитві за загиблим Героєм нашої землі.

Поховали Артура на цвинтарі в селі Станиля біля могили матері.

«…Я вірив в тебе, вірив в Україну,

Вставай і йди, хай не тремтить рука!

За незалежність, єдність України

Котру, на жаль, вже не побачу я!»

Більше фото на офіційному сайті Бориславської міської ради