Ясениця показала Курусу «червону» картку!

За словами організаторів громадських слухань, які ось уже четвертий місяць проводять зустрічі з краянами у різних куточках нашого краю, це перший такий казус, коли і сільський голова і зав клубу завчасно підтвердили організаторам про зустріч з мешканцями села 18 березня у неділю. А коли ініціатори розробки стратегії під’їхали до сільського клубу, то їх зустріли люди на вулиці і колодка на дверях кулубу. Досі були різні випадки. Окремі сільські голови завчасно просили не приїжджати у їхнє село, бо вони мають іншу політичну орієнтацію. Інші переконували розробників стратегії що районна влада забороняє. А такий випадок стався вперше. Хто став ініціатором зриву сільських зборів в Ясениці поки не відомо.

На відміну від сільського війта, на зустріч з Ігорем Курусом прийшло достатньо людей. Навіть футболісти, які того дня грали турнір у селі на кубок ФК «Оболонь», після переможного матчу у футболках з надписом «Каменярі» прийшли на зустріч. І не дивно, адже минулого року вони стали переможцями футбольного турніру тижневика «Каменярі» і саме цю футбольну форму отримували з рук головного редактора тижневика Ігоря Куруса. Парадоксом є ще й те, що турнір на кубок ФК «Оболонь» який стартував того дня у Ясениці також проходить за підтримки пана Куруса.

А тим часом, село, де чи не найбільша смертність у районі, і люди якого не бачать промінця світла у тунелі фінансової скрути і брехні не змогли послухати ініціативи Куруса і висловити своїх міркувань щодо шляхів подолання економічної кризи.

Треба віддати належне пану Ігорю, який організував анкетування ясенничан прямо на вулиці, на капотах машин. «Попри намагання зірвати цей суто аналітичний економічний процес, облити його брудом і політиканством, ми спробуємо достукатися до людей і переконати їх, що за добробут треба боротися з розумом, а не викрикуванням політичних лозунгів на мітингах. Вже докричалися і домітингувалися, що скоро в слід за неораними полями появляться неприбрані цвинтарі. Час роботи настав» - писав наш земляк Іван Франко» - у кінці підсумував Ігор Курус.

Михайло Коваль